«Ігрова діяльність як засіб розвитку діалогічного мовлення дітей старшого дошкільного віку»

У старшому дошкільному віці гра залишається провідним видом діяльності, проте вона набуває більш творчого характеру. Водночас ускладнюються сюжети ігор.

В ігрових діях розвиваються мовлення дошкільника, його почуття, сприймання, збагачується емоційна сфера, саме через гру дитина опановує всю систему людських відносин.

Водночас гра має величезний потенціал щодо спілкування, розвитку діалогічного мовлення. У процесі гри діти перебувають, по-перше, в ігрових стосунках, по-друге – у реальних, які передбачають діалогічне спілкування.

Зупинимося на таких  видах ігор дошкільників, що найкраще сприяють розвитку мовлення взагалі та діалогічних умінь зокрема. З-поміж них: творчі, сюжетно-рольові, режисерські, театралізовані, дидактичні ігри, ігри мовленнєвої спрямованості, ігри за сюжетами художніх творів.

За визначенням В.Воронової, творчі ігри – це ігри, які придумують самі діти, відображаючи в них враження від пізнання навколишнього світу. Головною ознакою творчої гри є уявлювана ситуація, яку дитина створює замість реальної, діє в ній, виконуючи роль відповідно до тих значень, які вона надає предметам, що її оточують. обумовлених змістом, ролями, правилами, між дітьми виникають реальні стосунки. Адже їм доводиться домовлятися про гру, розподіляти ролі, контролювати виконання правил тощо.

Творча рольова гра сприяє становленню і розвитку регулюючої та плануючої функцій мовлення. В ході рольової гри виникає потреба в контекстному мовленні, тут же вдосконалюється діалогічне мовлення. Нові потреби спілкування з неминучістю ведуть до інтенсивного оволодіння мовою .

Театралізовані ігри охоплюють: дії дітей з ляльковими персонажами або дії за ролями; літературну діяльність (вибір теми, складання, інсценування власних творів тощо); образотворчу діяльність (малювання декорацій, виготовлення атрибутів); музичну діяльність (інсценування музичних творів тощо). До театралізованих ігор належать ігри-драматизації та ігри за сюжетами літературних творів.

Крім драматизації в дитячому садку проводять інсценування художніх творів. Iнсценiзацiя – це переробка будь-якого твору (у тому числі й казки) для сцени або кiно. Як зазначає Н.Водолага, інсценування відрізняється від драматизації послідовним відтворенням літературного сюжету, спеціальним заучуванням слів. В інсценівці є ведучий, що говорить слова від автора .

Розвитку діалогічних умінь старших дошкільників сприяють також і дидактичні ігри. Науковці пропонують розрізняти дидактичні ігри за навчальним змістом, ігровими діями і правилами, організацією та стосунками дітей, роллю вихователя тощо

Найбільш сприятливими для розвитку діалогічних умінь дітей старшого дошкільного віку є ігри за сюжетами художніх творів, оскільки саме з художніх творів дошкільники черпають зразки красивого правильного образного мовлення, засвоюють різні форми мовленнєвих еталонів, опановують культуру мовлення. Ігри за сюжетами художніх творів, – в яких діти втілюють сюжет художнього твору, передають діалоги персонажів твору близько до тексту або інтерпретуючи їх.

Джерелом інформації для ігор старших дошкільників є спостереження та розповіді дорослих, сюжети казок, оповідань.

Важливим аспектом являється визначення вимог до добору художніх творів для роботи з дітьми. Принципи добору художніх творів, запропоновані А.Богуш: висока художня майстерність твору; образність, жвавість мови твору, її відповідність літературним нормам; цікавий сюжет твору; простота й чіткість композиції; доступність художнього твору дитині; новизна й контрастність змісту. В роботі з дітьми широко використовували казки про тварин, українські народні казки з діалогами: „Коза-дереза”, „Пан Коцький”, „Хитрий півень”, „Півник та двоє мишенят”, „Рукавичка”, „Колосок”, „Пан та селянин”, „Три брати” та ін.

На заняттях із ознайомлення з художньою літературою діти мають сприймати художні твори різних жанрів. У процесі навчання звертали увагу на вживання у творах різноманітних мовних засобів, мовленнєвих еталонів. Для цього використовували вправи "Кольорові твори", "Чарівні слова", "Впізнай казку".

1. Вправа "Кольорові твори"

Мета: розвивати художньо-естетичне сприймання художніх творів різних жанрів; вчити визначати жанр твору, вжиті мовленнєві еталони; наводити вислови з тексту.

Матеріал: 3-5 дитячих книжок з текстами творів різних жанрів, кольорові фішки.

Інструкція до виконання: вихователь читає  дітям уривок з художнього твору і пропонує визначити його жанр за допомогою кольорових фішок. "Як ти гадаєш, що я прочитала: казку, вірш чи оповідання? Чому ти так думаєш? Чим відрізняється оповідання від вірша? Казки? Який колір найбільше підходить до казки? Вірша? Оповідання? Домовимося, що казки ми будемо позначати фішками червоного кольору, вірші - жовтого, оповідання - синього”. Далі вихователь читає уривки з художніх творів, а діти визначають  їх жанр за допомогою кольорових фішок. Після цього педагог пропонує  дитині: „Пригадай, які вислови з цих творів тобі найбільш запам’яталися”.

2. Вправа "Чарівні слова"

Мета: вчити дітей визначати літературний жанр на основі відповідних мовних засобів, жанрових особливостей твору.

Матеріал: картки зі словами та висловами з творів різних жанрів (Івасик-Телесик, огірочки-сини й дочки, на печі калачі).

Інструкція до виконання: вихователь називає по черзі слова та вислови, а діти визначають, з якого вони художнього твору, якому жанру відповідають.

3. Вправа "Впізнай казку"

Мета: вчити дітей пригадувати та добирати твір названого жанру.

Матеріал: ілюстрації із зображенням персонажів та предметів (лисичка, зайчик, яблуко, піч, пролісок тощо).

Інструкція до виконання: вихователь демонструє  дітям один із малюнків і пропонує  пригадати казку, в якій цей предмет (персонаж) зустрічався. Далі він звертається  до дітей: "Пригадайте, в яких казках зустрічається лисичка? Якими словами говориться про неї у творі?" Аналогічно використовують  всі ілюстрації.

Вправа "Поясни"

Інструкція до виконання: вихователь демонструє  дітям один із малюнків і пропонує  пригадати казку, в якій цей предмет (персонаж) зустрічався. Далі він звертається до дітей: "Пригадайте, в яких казках зустрічається лисичка? Якими словами говориться про неї у творі?" Аналогічно використовують  всі ілюстрації.