МЕХАНІЗМ
ПОБУДОВИ У ЗАКЛАДІ ОСВІТИ ВНУТРІШНЬОЇ СИСТЕМИ ОЦІНЮВАННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ
СИСТЕМА
ВНУТРІШНЬОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ
Складники
системи
|
ЗМІСТ
СТРУКТУРНИХ КОМПОНЕНТІВ
|
||
ЦІЛЬОВИЙ
|
Мета:неперервне поступове
зростання якості освіти, корпоративної, організаційної, управлінської,
педагогічної культури…
|
||
КОНЦЕПТУАЛЬНИЙ
|
Стратегії:
-демократизація
-гуманізація
-розвиток
горизонтальних зв’язків в управлінні
-кооперація
-неперервність
|
Принципи:
-партнерство
-співвідповідальність
-самоорганізація
-системність
-цілісність
-наступність
-об’єктивність
|
Підходи
-синергетичний
компетентнісний
-дільнісний
-акмеологічний
-аксіологічний
-праксіологічний
-прагматичний
|
СЕРЕДОВИЩНИЙ
|
Суб’єкти:
-адміністрація
-педагоги
-технічний
персонал
-батьки
-органи
місцевого самоврядування
|
Об’єкти:
1.Освітнє
середовище закладу освіти .
2.Система
оцінювання здобувачів освіти.
3.Оцінювання
педагогічної діяльності педагогічних працівників
4.Управлінські
процеси закладу освіти
|
Умови:
-оптимальне
-співвідношення
цілей
-рівний
доступ до ресурсів
-колективнийвплив
на прийняття рішень
-системи
заохочень
|
ТЕХНОЛОГІЧНИЙ
|
Процедури
-інформування
-
планування
-
організація
-оцінювання
і самооцінювання
-
самоаналіз
-самооцінювання
-оприлюднення
-бренчмаркінг
-
маркетинг
|
Інструментарій:
-технології (кваліметрія,
педагогічний аналіз, діагностика, експертиза, моніторинг)
-методи (анкетування,
тестування, опитування)
-форми(контактна,
-опосередкована,
дистанційна)
-засоби (мережі,
комп’ютерні програми)
|
Заходи
-діагностичні
-методичні
-просвітницькі
-
консультативні
|
КОНТРОЛЬНО-КОРЕКЦІЙНИЙ
|
Результат:підготовка до
інституційного аудиту,демонстрування суб’єктами освітньої ефективностівласної
діяльності, набуття, поліпшення, зростання компетентності, готовність успішно виконувати професійні
обов’язки…, виявлення зон найближчого розвитку педагогів та учнів.
Корекція:розроблення
плану заходів щодо корекції
|
||
ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ В ОСВІТНІЙ УСТАНОВІ
ЩОДО САМООЦІНКИ ВЛАСНОЇ РОБОТИ ( ГРІШИНА
І.В. )
1 ЕТАП
1.
Адміністрація
школи ухвалює рішення про розбудову системи
внутрішнього забезпечення якості освіти, про алгоритм проведення
самооцінки відповідно до критеріїв загальної моделі оцінки якості.
2.
Формування
робочих груп із числа персоналу школи. До складу однієї групи доцільно включити
3–5 співробітників. Формування груп може бути проведено директором школи та
його заступниками; можливе включення до складу груп психологів.
3.
Після
створення груп зі самооцінки необхідно організувати ознайомлення їхніх членів з
документами, що представляють ідеї моделі, алгоритм і методики самооцінки
роботи організації.ЗАНЯТТЯ ОРГАНІЗОВУЄ
ШКІЛЬНИЙ ФАХІВЕЦЬ, ЯКИЙ ПРОЙШОВ НАВЧАННЯ З ПИТАНЬ УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ ОСВІТИ.
4.
Далі
проводиться інтерв’ювання співробітників школи за заздалегідь розробленими
анкетами або листками опитування. Під час проведення опитування збирають
інформації за заданими параметрами, що відображають критерії моделі.
5.
Обробку
результатів проводять члени групи з самооцінки та обговорюєтьразом із
адміністрацією школи.
6.
Результати
самооцінки важливо представити всім співробітникам школи.
7.
За
підсумками циклу самооцінки зазвичай виділяють кілька (2–3) галузей для
поліпшень у школі.
8.
Робота може бути
синхронною і може бути спланована на шестимісячний період або на рік.
9.
Підсумки
роботи груп щодо поліпшення встановлюють під час повторних циклів самооцінки.
10.
Звичайно, під час повторних циклів також
фіксують зміни певних галузей для вдосконалення.
11.
Після
закінчення кожного наступного циклу самооцінки визначають нові галузі для
вдосконалення і проводять роботу в них.
12.
Оскільки цикли
самооцінки необхідно проводити регулярно, то в умовах школи ці процедури можуть
бути організовані щороку.
Результати
роботи груп будуть помітні в школі та зможуть впливати на вчителів і членів
адміністрації.
Результати
самооцінки школи можуть бути використані під складання річних планів роботи, у
процесі підготовки до проходження, процедур державної атестації, акредитації, а
також використані дляформування іміджу освітньої установи в суспільстві або
зміцненні позицій на ринку освітніх послуг
За
методкоюГрішиної І.В. процес
самооцінювання здійснюють відповідно до циклу Демінга.
ЦиклДемінга, або
цикл PDCA, —це модель
безперервного поліпшення якості. Він складається з 4 повторюваних стадій для
безперервного поліпшення та навчання: PLAN,
DO, STUDY(CHECK) andACT (плануй, роби, вивчай (перевіряй)
і дій).
Одна з основних цілей упровадження систем
менеджменту якості — створення таких умов у школі, коли відбувається постійне поліпшення
кожного з її процесів. А взаємно підсилюючи один одного, ці поліпшення ведуть
до все більш досконалої системи.
Одним із критеріїв поліпшення кожного з
процесів, що відбуваються в освітній установі, може бути зниження числа
невідповідностей, що виявляються під час самооцінки та зовнішньої оцінки умов,
процесів і результатів діяльності школи.
Кожний факт
появи невідповідності між реальним і бажаним станом має приводити до виконання
певної послідовності дій, а саме:
·
аналіз
процесуневідповідності,
·
установлення
причини його появи, визначення коригувальних дій, спрямованих на усунення
причини невідповідності,
·
виконання
цих дій
·
аналіз
їхньої результативності та ефективності.
Якщо ж у ході
роботи вдається виявити фактори ризику, то треба здійснити всі перераховані
вище дії, але тільки з метою усунення, компенсації чи зведення до мінімуму цих
факторів.
Відповідно до циклу PDCA під час організації
роботи щодо про ведення процедури самооцінки насамперед необхідно відповісти
собі на такі запитання.
1. Хто братиме
участь в оцінюванні?
2. Хто збирає
дані?
3. Хто
аналізуватиме тенденції?
4. Хто
представлятиме результати?
5. Що Ви
робитимете з результатами самооцінювання?
Треба уважно і
вдумливо розглянути кожний критерій і обговорити з членами свого колективу, що
він означає для вашої школи. Кожний член колективу самостійно ставить бали
(проводить оцінювання)
за всіма
об’єктами оцінки кожної галузі діяльності. На
цьому етапі самооцінювання радитися й обмінюватися думками не дозволяється.Якщо
хтось помітив важливі сильні сторони або галузі, що потребують поліпшення, він
записує їх до листка оцінювання. Бали підсумовуються керівником групи
самооцінки. Сума балів представить
загальну думку колективу щодо сильних сторін школи і галузей, які потребують поліпшення.
2 ЕТАП
На другому етапі аналізують отримані дані та
виявляють фактор-причини впливу визначених параметрів на результати навчальних
досягнень учнів, рівень функціонування окремих складових освітнього процесу та
за кладу освіти. Результатом аналізу мають стати відповіді на питання за кожною
галуззю оцінювання: на що треба звернути увагу і що покращити.
3 ЕТАП
На третьому етапі здійснюють вибір галузі
вдосконалення або окремих показників.
Адміністрація закладу освіти розробляє систему дій відповідно до визначених
проблем і напрямків удосконалення.
КВАЛІМЕТРІЯ
Перший крок - створення базової (кваліметричної) моделі об'єкта дослідження.
Нормативна модель (стандарт, еталон, або норма - зразок) - це модельне представлення
ідеалу об'єкта, де зібрано
всі унормовані вимоги до мети, завдань, структури, діяльності, продукту цієї діяльності тощо. Іншими
словами, - це формалізована модель бажаного
результату.
Другий крок - визначення ваги параметрів,
показників цих параметрів. Кваліметрія передбачає структурування об'єкта
вивчення (об'єкт у цілому - перший рівень спільності), поділ його на складові
частини (другий рівень), які у свою чергу поділяються на частини (третій
рівень) і т. д. При цьому виходить ієрархічна система, що зазвичай відображається схемою чи таблицею.
Третій крок - вироблення оцінки експертами (ранжування) або іншим шляхом («вимірювання») кожної
складової та встановлення її
вагомості (важливості) й, нарешті, поєднання цих оцінок за певними правилами в загальну оцінку об'єкта.
Четвертий крок - для проведення експертного оцінювання береться норма - зразок об'єкта, за
допомогою якого з'ясовується ступінь
відповідності існуючого стану бажаному.
Г.Єльникова,
З. Рябова пропонують структурувати об’єкт оцінювання, використовуючи такий алгоритм:
·
визначення місії
(глобальної мети) чи загальної цільової функції
·
об’єкта;
·
визначення
параметрів: декомпозиція глобальної мети на основні
·
компоненти чи
напрями діяльності (функціональної, професійної,соціальної тощо);
·
визначення факторів — змістових складових параметрів;
·
визначення критеріїв — вимог до здійснення кожної зі змістових
складових (факторів).
Важливим елементом реалізації кваліметричного підходу є визначення
вагомості (значущості) кожного показника. Найчастіше дляцього
застосовують експертний метод. Створюють експертну групу (експертами вважають
спеціалістів, які визнані професіоналами в певній галузі більшістю їхніх
колег). Як правило, в освіті експертами обирають найбільше досвідчених
педагогів, управлінців різних ієрархічних рівнів,науковців, вузьких
спеціалістів із інших галузей, зовнішнього середовища закладу освіти.
Експертна група
може працювати за методом Дельфі (послідовне корегування результатів на основі
аргументації кожнимекспертом своєї оцінки) або за будь-яким іншим методом
експертних оцінок (рейтингу, соціологічних досліджень, бальних оцінок тощо).
Необхідно зазначити, що за будь-якої структуризації одним із
найвагоміших показників (параметрів, факторів, критеріїв) має бути
результативність певної діяльності чи рівень досягнення мети (бажаного
результату).Факторно-критеріальну
модель, як правило, оформлюють у вигляді таблиці.
Оцінку кожного
фактора визначають як суму добутків оцінокза кожний критерій і відповідних коефіцієнтів
вагомості, оцінку кожного параметра — як суму добутків
оцінок за кожний фактор і відповідного коефіцієнта вагомості, оцінку за об’єкт
— як суму оцінокза параметри.
Необхідно
зауважити, що найчастіше використовують оцінки в межах 0 – 1, що дозволяє
орієнтуватись на класичну (в системі ECTS) шкалу оцінювання:
·
0
– 0,35 — недопустимий рівень;
·
0,35
– 0,6 — критичний (низький) рівень;
·
0,6
– 0,75 — достатній (середній) рівень;
·
0,75
– 0,9 — високий (вище за середній) рівень;
·
0,9
– 1 — відмінний (дуже високий, із відзнакою) рівень.
Механізм моніторингу
1.
Визначення
факторів.
2.
Визначення
критеріїв і показників.
3.
Визначення
методів оцінювання критеріїв.
4.
Визначення
вагомості факторів і критеріїв.
5.
Складання
стандарту (характеристики, моделі).
6.
Визначення
термінів, відповідальних, місця проведення.
7.
Проведення
вимірів.
8.
Порівняльний
аналіз (зі стандартами, попередніми результатами, зовнішніми аналогами).
9.
Складання
узагальнених характеристик (таблиць, графіків, діаграм тощо).
10.
Виявлення
тенденцій зростання, спаду.
11.
Визначення
причин.
12.
Розробляння
корекційних заходів
Джерело:
·
Гречаник О. Є., Григораш В. В. Організація
внутрішнього аудиту в закладі загальної середньої освіти : монографія / О. Є.
Гречаник, В. В. Григораш. — Харків : Вид. група «Основа»,2019. — 144 с. —
(Бібліотека журналу «Управління школою»; Вип. 10 (201)).
Дошкільна освіта
Напрями
|
Орієнтовні теми моніторингу
|
Кого або чого стосується
моніторинг
|
Хто проводить моніторинг
|
Орієнтовні терміни
проведення моніторингу
|
Зразки методів проведення
моніторингу
|
1.Освітнє середовище
закладу дошкільної освіти
|
1.Улаштування
території закладу дошкільної освіти та розміщення будівель, приміщень,
споруд.
|
Адміністрації і педагогів
ЗДО
|
Адміністрація ЗДО.
|
серпень
|
2.Додаток 1 до наказу МОН №772 від 17.06.2013 «Орієнтовні критерії
оцінювання діяльності дошкільних навчальних закладів».
3. ocvitazhrvo.jimdofree.com .( Моніторинг освітньої діяльності ЗДО) |
2. Наявність
групових, ігрових майданчиків.
|
Адміністрації і педагогів
ЗДО
|
Адміністрація ЗДО.
|
серпень
|
||
3.Створення
групових осередків у закладі дошкільної освіти з відповідним обладнанням,
що відповідають зросту і віку здобувачів дошкільної освіти.
|
Адміністрації і педагогів
ЗДО
|
Адміністрація ЗДО.
|
серпень
|
vasilek6.jimdofree.com Моніторинг стану
освітнього процесу у групах дошкільного закладу
|
|
4.
Створення умов для навчання,
здобувачів дошкільної освіти із
особливими освітніми потребами.
|
Адміністрації і педагогів
ЗДО
|
Адміністрація ЗДО.
|
серпень
|
||
2.Моніторинг досягнень дітей дошкільного віку
згідно з Базовим компонентом дошкільної освіти.
|
1. Забезпечення та
виконання змісту Базового компоненту дошкільної освіти
(«Особистість дитини»;
«Дитина в соціумі»; «Дитина в природному
довкіллі»; «Дитина у світі
культури»; «Гра дитини»; «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі»;
«Мовлення дитини»)
|
Адміністрації і педагогів
ЗДО
|
Адміністрація ЗДО.
|
Жовтень, травень
|
osnova.com.ua
Педагогічний моніторинг у ДНЗ
ocvitazhrvo.jimdofree.com (Моніторинг динаміки досягнень дітей)
Комп’ютерна програма оцінювання рівня розвитку дитини
старшого дошкільного віку http://mon.gov.ua/activity/education/doshkilna/norm-baza.html.
Лист МОН
України "Щодо визначення рівня розвитку дитини старшого дошкільного віку
за допомогою кваліметричної моделі" від 06.11.2015 №1\9-535.
Контроль за розвитком малюків. Т Гурковська (
ж-л «Вихователь-методист» №6/2010).
О.
Кононко. Основні показники сформованості цілісної картини світу дітей 6-7
років. Ж-л «Вихователь-методист» №1\2014.
Моніторинг індивідуальних досягнень дітей з
особливими потребами. (ж-л «Вихователь-методист» №3/2009, ст.60-70).
О. Кочерга «Коли дитина готова до школи». Ж-л
«Дошкільне виховання» №12\2012
Табель успіху як засіб моніторингу якості дошкільної освіти.
А.Андруняк ( ж-л «Вихователь-методист» 9/2010, ст.18-25).
Матеріали семінару-практикуму "Моніторинг якості дошкільної
освіти: кваліметричний підхід", організованого у м. Києві 04.10.2016 р.
І.І. Карабаєвою, Н.В. Савіною за сприяння Цифрового видавництва МЦФЕР.
|
3.Педагогічна діяльність
|
3.1. Підвищення
професійного рівня і педагогічної майстерності педагогічних працівників.
|
Адміністрації і педагогів
ЗДО .
|
Завідувач, методист ЗДО
|
Протягом навчального року
|
naurok.com.ua
(Тести для визначення рівня компетентностей
педагогічних працівників ЗДО).
ocvitazhrvo.jimdofree.com (Картки аналізу освітнього процесу)
Концепція постійного контролю за якістю
дошкільної освіти. К. Крутій (ж-л «Вихователь-методист» №4/ 2009, ст.35-44)
Експертиза якості освітнього процесу
відповідно до Базової програми. Алла Коваленко (ж-л «Вихователь-методист» №8/
2010, ст.49-65).
|
3.2. Здійснення,
педагогічними працівниками, інноваційної освітньої діяльності, участь у освітніх проектах.
|
Адміністрації і педагогів
ЗДО .
|
Завідувач,
методист ЗДО
|
Протягом
навчального року
|
||
3.3. Ефективність планування педагогічними працівниками своєї
діяльності, використання сучасних освітніх підходів до організації освітнього
процесу з метою формування ключових компетентностей здобувачів освіти.
|
Аналітичні аспекти планування
науково-методичної роботи в ДНЗ.
http://leleka.rv.ua/index.php?m=content&d=view&cid=62 |
||||
3.4. Співпраця з батьками, працівниками закладу дошкільної
освіти.
|
Адміністрації і педагогів
ЗДО .
|
Завідувач,
методист ЗДО
|
Протягом
навчального року
|
Додаток 1 до наказу МОН №772 від 17.06.2013
«Орієнтовні критерії оцінювання діяльності дошкільних навчальних закладів».
|
Немає коментарів:
Дописати коментар