пʼятниця, 30 серпня 2019 р.

ПРИВІТАННЯ З НОВИМ НАВЧАЛЬНИМ 2019-2020 н.р.



27 серпня 2019 року на базі  ЗДО №36  під керівництвом методиста ТКМЦ,  Погорєлко О.Ю.,  відбулося засідання  в інтерактивній школі сучасного вихователя  з теми: "Особливості організації роботи в ДНЗ та НВК у 2019-2020 н.р.".
Вихователі-методисти ЗДО  та НВК обговорили актуальні питання:
      Підсумки  методичної роботи  педагогів закладів дошкільної освіти у 2018 -2019  н.р. та  обговорення плану роботи на 2019-2020 н.р.  
      Пріоритети організації освітньої роботи в закладах дошкільної освіти  у 2019/2020 навчальному році. 
       Використання  інтегрованого підходу в освітньому процесі закладу дошкільної освіти.
      Планування, програмне та навчально-методичне забезпечення освітнього процесу в дошкільних навчальних закладах у 2019 -2020  н.р.  
















понеділок, 19 серпня 2019 р.

Рекомендації для батьків по адаптації дитини до дитячого садка.


• Зверніть увагу на домашній режим харчування та сну й потроху наближайте його до того режиму, що буде у дитячому садку.
• Поступово формуйте навички спілкування дитини з однолітками: гуляйте з ним на ділянці дитячого садка, залучайте до спільної діяльності з іншими дітьми.
• Привчайте малюка до самостійності й доступного для його віку самообслуговування.
• Розповідайте дитині, що таке дитячий садок, навіщо туди ходять діти, чому ви хочете, щоб вона туди пішла.
• Проходячи повз дитячий садок, з радістю нагадуйте дитині, як їй пощастило — восени вона зможе ходити сюди. Розповідайте рідним і знайомим у присутності малюка про свою удачу, кажіть, що пишаєтеся своєю дитиною, адже її прийняли до дитячого садка.
• Докладно розповідайте дитині про режим дитячого садка: що, як і в якій послідовності вона робитиме. Чим докладнішою буде ваша розповідь, і чим частіше ви будете її повторювати, тим спокійніше й впевненіше почуватиметься ваш малюк, коли піде у дошкільний заклад.
• Учіть дитину гратися. Психологи виявили чітку закономірність між розвитком предметної діяльності дитини та її звиканням до дитячого садка. Найлегше адаптуються малюки, які вміють довго, різноманітно й зосереджено діяти з іграшками. Уперше потрапивши до дитячого садка, вони швидко відгукуються на пропозицію погратися, з інтересом досліджують нові іграшки. Дитина, яка вміє гратися, легко йде на контакт із будь-яким дорослим.
• Розробіть разом з дитиною нескладну систему прощальних знаків уваги, так їй буде легше відпустити вас.
• Пам'ятайте, що на звикання дитини до дитячого садка може знадобитися до півроку. Розраховуйте свої сили, можливості й плани.
• Переконайтеся у тім, що вашій родині дитячий садок необхідний саме зараз. Будь-які ваші коливання дитина використовуватиме для того, щоб протистояти відвідуванню дитячого садка. Легше й швидше звикають діти, батьки яких не мають альтернативи дошкільному закладу.
• Чим з більшою кількістю дітей і дорослих, з якими дитина спілкуватиметься у дитячому садку, вона побудує стосунки, тим швидше вона звикне. Допоможіть їй у цьому. Познайомтеся з іншими батьками та дітьми. Відвідуйте разом з дитиною прогулянки у дитячому садку. Чим ближчими будуть ваші стосунки з вихователями, іншими батьками та їхніми дітьми, тим простіше буде звикнути вашій дитині.
• У присутності дитини уникайте критичних зауважень на адресу дошкільного закладу і його працівників. Ніколи не лякайте дитину дитячим садком.
• Приблизно за тиждень до першого відвідування дитячого садка попередьте дитину про це, щоб вона спокійно очікувала майбутню подію.
Рекомендації для батьків по адаптації дитини до дитячого садка
       Адаптація дітей до дошкільного закладу завжди була й лишається психологічно найбільш складним періодом як для дитини та її батьків, так і для педагогів. Для кожного малюка початок відвідування дошкільного закладу - стрес. Будь – яка дитина розгубиться , вперше потрапивши в зовсім незнайоме оточення , де немає мами , яка завжди захистить і допоможе; де багато чужих дітей , деякі з яких плачуть. ; де є чужі дорослі ,яких треба слухатись; де чужий посуд , незвична їжа ; де немає улюбленої іграшки та звичайно , такого рідного ліжечка. Одні діти більш – менш легко входять у нові життєві обставини й через 2-3 місця звикають до дошкільного закладу. Слід пам»ятати , що в період адаптації дитина стикається з багатьма незнайомими дорослими . Це завідувач дошкільного закладу , вихователь – методист , медична сестра , вихователі , няні – санітарки .
      Процес звикання дитини до нових соціальних умов значною мірою залежить від внеску батьків у її виховання: рівня сформованості у неї елементарних навичок самообслуговування, гри, мовного розвитку, вміння поділитися іграшкою тощо.
     Підтримуйте бажання дитини проявляти самостійність у процесі приймання їжі: сідати на стілець, пити з чашки, тримати її обома руками, їсти ложкою, вживати хліб з рідкою стравою. Привчайте дитину користуватися серветкою, дякувати після їди.
     Привчайте малюка тримати своє тіло в чистоті: позитивно ставитися до переодягання в чистий одяг, умивання, як у міру потреби, так і до та після їжі: підставляти руки під струмінь води,
змивати мильну піну з рук, користуватися рушником; з допомогою дорослого користуватися носовою хусточкою.
     Привчайте дитину своєчасно повідомляти про потребу сісти на горщик.
Малюку буде легше адаптуватися в колективі, якщо він знатиме не тільки імена вихователів, але і буде знайомим з однією чи кількома дітьми групи ще до приходу до дитсадка.
     Дитина повинна знати, в яких випадках їй слід звертатися за допомогою до вихователів. Всі ці знання дитина може набути, спостерігаючи за іншими дітьми, а також удома, у рольових іграх із батьками.
     Характер адаптації дитини багато у чому залежить від того, що розповідають батьки про дошкільний заклад. Розповідаючи дитині про дитячий садок, уникайте фраз типу: «Ось підеш до дитсадка, там тебе швидко всьому навчать», або «Там добра тьотя-вихователька буде дозволяти тобі робити все, що захочеш». І те, й інше в однаковій мірі недобре, оскільки не відповідає дійсності, з якою зустрінеться дитина, прийшовши до дитсадка. І аж ніяк не слід залякувати дитину садком: «Не будеш слухатися - віддам до дитсадка», а згодом, коли вона вже відвідуватиме його, погрожувати залишити її там, якщо не перестане плакати або вередувати. Щоб малюк легше сприймав нове оточення й звикав до нього максимально безболісно, необхідно підготувати його до цього - сформувати у дитини позитивне очікування майбутньої зміни у його житті. Віддавши дитину до дитячого садка, батьки досить часто ставляться до неї співчутливо, з жалем. Відчуваючи це, вона також починає жаліти себе, вередує, відмовляється ходити в групу. Але можна закласти зовсім інше ставлення до дитячого садка - бадьоре, радісне, якщо пояснити малюкові, що новий для нього дім - то життєва необхідність, що він росте і переходить на нову сходинку свого розвитку, тож йому потрібні інші умови, потрібне товариство однолітків. За такого настрою народжуватимуться позитивні почуття, бажання йти на зустріч з новими товаришами, з якими так цікаво грати, спілкуватися. Про майбутнє відвідування дитячого садка треба говорити вдома як про добру подію.
     Спокійному і впевненому адаптуванню малюка до дитсадка сприятиме поінформованість про життя у ньому. Цьому може сприяти гра-драматизація. Дитині кажуть: «Лялька Катруся піде до дитячого садка. Ходи сюди, Катрусю привітайся. У тебе буде своя шафа для одягу (показують). Ти обідатимеш з дітьми за столом (садовлять ляльку за іграшковий стіл). У тебе будуть друзі, з якими буде цікаво й весело гратися. А потім за тобою прийде мама». Далі цей варіант доцільно розіграти вже з дитиною.
     Дитину потрібно ознайомити з дошкільним закладом ще до того, як вона туди прийде на весь день. Спочатку потрібно прийти на вечірню прогулянку, подивитися, як діти граються, як розходяться по домівках. Важливо звернути увагу дитини на те, що батьки щодня забирають своїх дітей додому, ніхто з дітей не залишається на ніч, що вночі дитячий садок не працює. А ось наступного дня діти знову приходять в дитячий садок. Це повинно зафіксуватися в свідомості дитини. Це потрібно зробити тому, що почуття часу у дітей ще не сформоване, і коли вони потрапляють до дитсадка, то багатьом здається, що їх вже ніколи звідси батьки не заберуть, що це тепер «назавжди».
Через кілька днів, якщо група вже сформована, можна буде прийти на денну прогулянку. Потім зайти в садок разом зі своєю групою, познайомити дитину з усіма приміщеннями групи. Батьки, знаходячись поруч із дитиною, зможуть пояснити їй все те, що її цікавить.
    У перші дні час перебування дитини в дитячому садку повинен бути скорочений до кількох годин: тривале перебування у незнайомому оточенні ще заважке для неї. Нехай перший раз пробуде в новому колективі 1,5-2-2,5 години. Було б дуже добре, щоб перший день у дитячому садку випав на середину тижня, ближче до вихідних.
    Не варто залишати дитину на денний сон, якщо вона ще не звикла до групи. Поступово час перебування в групі можна збільшувати на 1-2 години.
    Не менш ніж за 2,5 - 2 місяці ( а то й півроку - рік) до того часу, як дитина почне відвідувати дошкільний заклад, батьки мають з'ясувати, за яким режимом живе група дитячого садка, що відповідає їй за віком. Якщо домашній режим і режим дитячого садка кардинально відмінні у часі й послідовності режимних моментів, не зайве проконсультуватися у дільничого педіатра або лікаря дошкільного закладу.
    За кілька тижнів до вступу до дитсадка, а також в період адаптації, у раціоні харчування дитини повинна бути велика кількість свіжих фруктів та овочів, салатів, у яких багато вітамінів та біологічно активних речовин.

пʼятниця, 10 травня 2019 р.

«Експерементально-дослідницька діяльність дітей як технологія пізнавального розвитку».



Дітям дошкільного віку притаманне прагнення до дослідницької діяльності, самостійного пошуку інформації. Дитина народжується дослідником, вона залучена до  дослідницького пошуку практично постійно. Вона обстежує світ органами чуття - роздивляється, обмацує, пробує «на зуб», згодом проводить цілеспрямовані експерименти – «Які речі тонуть у воді, а які плавають?» тощо. Допитливість, прагнення спостерігати та експериментувати, самостійно шукати нові відомості про світ традиційно розглядаються як найважливіші риси дитячої поведінки.
Тож дитяче експериментування дає змогу значно збагатити освітній процес дошкільного закладу, зробити його сучасним і ефективним, поліпшивши його якість. Цінність дослідів полягає в тому, що для власної діяльності діти не отримують готових знань від педагога. Досліджуючи те чи інше явище, дитина отримує знання у певній логічній послідовності, отримує реальні уявлення про різні сторони досліджуваного об'єкта, про його взаємини з іншими об'єктами і з середовищем існування.
Експериментально-дослідницька діяльність робить процес навчання цікавим і радісним для дітей. Діти отримують змогу застосовувати знання з різних галузей на практиці, відчути впевненість у собі, успішність, розвинути самостійність.
19 квітня 2019 року у Тернопільському закладі дошкільної освіти №36 відбулося засідання динамічної групи вихователів старших груп дошкільних закладів та навчально-виховних комплексів м. Тернополя на тему: «Експерементально-дослідницька діяльність дітей як технологія пізнавального розвитку».
Мета засідання: сприяти підвищенню  професійної   компетентності, розширенню професійних знань і практичних умінь педагогів  щодо  методики проведення експериментально – дослідницької діяльності з дошкільниками  в освітньому  процесі.
Присутніх привітала завідувач закладу Дем’янчик Руслана Олегівна і запропонувала  оглянути  фотовиставку «Досліджуємо, експериментуємо, пізнаємо світ», виставку міні-музеїв «У світі природи» та картотеку дослідів, яку оформили педагоги закладу.
Погорєлко Оксана Юріївна методист з дошкільної освіти  ТКМЦ наголосила на важливості організації  пошуково-дослідницької діяльності дошкільників  в природі як засобу пізнавального розвитку дошкільників.
В ході засідання динамічної групи вихователь-методист ЗДО №36 Голояд Любов Єпіфанівна ознайомила педагогів із методикою та  алгоритмом проведення дослідів, провела інтерактивні вправи «Подивись на світ чужими   очима» (мета: розвивати уміння змінювати свою точку зору, дивитися на об’єкт дослідження з різних сторін), «Чому так буває» (мета: розвивати уміння висувати гіпотези та робити припущення, пояснюючи причини запропонованих явищ та подій), «Допитливий  папуга» (мета: розвивати вміння формулювати запитання у різній формі, використовуючи питальні слова: Що? Як? Де? Коли? Навіщо?).
Учасники переглянули  заняття  з формування пізнавальної компетентності дошкільників засобами експериментально-дослідницької діяльності, яке підготували і провели з дітьми старшої групи №1 вихователі Михальчук Ольга Олександрівна та Денисюк Юля Миколаївна. Діти побували   в гостях у професора Всезнамуса,  де разом з ним розгадували таємниці повітря, з’ясовували чим шкідливий вплив розливів маслянистих речовин на організм птахів, здійснювали досліди на пошук засобів очищення водойм від забруднення нафтою, бензином, предметами різної ваги та фактури та рятували озеро на «прохання» його мешканців від забруднення. Вихователі активізовували розумову діяльність дітей вправами «Гімнастика мозку». В кінці заняття діти в оркестрі виконали «Музику чистої води».
Учасники динамічної групи обговорили та прийняли методичні рекомендації щодо використання в освітній роботі експерементально-дослідницької діяльності дітей дошкільного віку як технології їх пізнавального розвитку, а саме:
1.  Організовувати  роботу з  пізнавального розвитку дошкільників відповідно до вимог програми розвитку дитини дошкільного віку «Українське дошкілля». (Постійно).
2.  Забезпечувати умови розвитку пошуково-дослідницької  діяльності дітей дошкільного віку.
3.  Спрямовувати експериментально-дослідницьку діяльність на розвиток  пізнавальних інтересів дошкільників, засвоєння ними уявлень про взаємозв’язки природи і людини.
4.  Забезпечувати  дитячу активність у взаємодії з довкіллям, можливість самовираження через конкретні дії дослідницького змісту. 
5.  Сприяти гуманному ставленню до природи, прояву естетичних почуттів, виваженій безпечній поведінці в природі.





















четвер, 2 травня 2019 р.

КООПЕРАТИВНЕ НАВЧАННЯ У ФОРМУВАННІ СОЦІАЛЬНИХ НАВИЧОК ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО І МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ


Кооперуватися в рамках освітнього процесу – означає працювати разом, об'єднуючи свої зусилля для вирішення загального завдання, при цьому кожен виконує свою конкретну частину роботи. Згодом, учні повинні обмінятися отриманими знаннями. Суть даного методу: «Кожен досягає своїх навчальних цілей лише в тому випадку, якщо інші члени групи досягають своїх».
Сьогодні в науковій літературі описано багато видів технологій кооперативного навчання (дослідники нараховують більше ніж 50), найбільш відомі з них такі:
«Навчаємося разом» (Learning Together) Роджера і Девіда Джонсонів;
навчання в команді (Student Team Learning); 
кооперативного навчання Елліота Аронсона «Пилка» (Jigsaw);
технології «Пилка – 2», розроблена Р. Славіним.
10 квітня 2019 року на базі ТСПІМ відбувся тренінг «Кооперативне навчання у формуванні соціальних навичок дітей дошкільного і молодшого шкільного віку», учасниками якого були  вчителі початкових класів і вихователі закладів дошкільної освіти.
Тренінг розширив представлення педагогів про кооперативне навчання, принципи, методи цієї технології. Протягом заняття учасники відпрацьовували основні фази кооперативного навчання, працюючи індивідуально, в парах та в групі, як це передбачає методика.

Дуже цікавим і корисним для педагогів було ознайомлення з досвідом впровадження кооперативного навчання вчителя 1-ого класу ТСПІМ Червонецької Г.І., а також – з   австрійською методикою кооперативного навчання.






























середа, 24 квітня 2019 р.

Компетентісно зорієнтовані завдання як засіб формування ключових компетенцій у дітей дошкільного віку.



18.04 .2019  в ТЗДО № 29  цікаво і змістовно пройшло “Освітнє #02 T’mistechko інноваційних можливостей”. Тема заняття , яке було проведено у формі воркшопу :«Компетентісно зорієнтовані завдання як засіб формування ключових компетенцій у дітей дошкільного віку».
Модераторами воркшопу виступили методист ТКМЦНОІМ, Погорєлко  Оксана Юріївна  та вихователь-методист   ЗДО № 29,  Мартинюк Олена Романівна.
    Учасники, воркшопу вихователі- методисти ЗДО та НВК, активізували знання щодо змісту Базового компонента дошкільної освіти.       Прослухали  міні - лекцію «Базовий компонент дошкільної освіти: реалізація компетентнісного підходу щодо розвиненості, навченості та вихованості дітей дошкільного віку», яку провела методист з дошкільної освіти  ТКМЦ Погорєлко Оксана Юріївна.  
Під час вправи « Види компетенцій  дошкільника» учасники воркшопу  добирали до кожної з компетенцій  її сутнісні характеристики.
       Погорєлко Оксана Юріївна методист з дошкільної освіти  ТКМЦ ознайомила присутніх  педагогів  з методикою створення компетентнісних задач. Учасники воркшопу навчалися практичному складанню та розв’язуванню  компетентісних задач. Увесь процес проходив творчо і креативно.
 В творчій майстерні усі присутні активно долучилися до створення  картини «Місто майбутнього», демонструючи свою креативність та завзятість.   
         Питання виховання та навчання дітей у сучасних умовах постійно змінюються. Важко не погодитися з думкою: сучасним дітям потрібні сучасні педагоги. Тому, учасникам було запропоновано пройти декілька психологічних тестів та вправ на визначення свого емоційного стану та переведення його на позитив.
 Панувала доброзичлива та дружня атмосфера.
 Трансфер - містечко було завершено на позитивній ноті.   Учасники висловлювали подяку за  організацію та проведення.
Висловлюємо подяку усім учасникам за активність.


 МЕТОДИЧНІ  РЕКОМЕНДАЦІЇ:
·       Впроваджувати   компетентісний  підхід   в освітній процес   закладів   дошкільної   освіти  відповідно Базового компоненту дошкільної освіти.
·       При складанні компетентнісно зорієнтованих завдань   використовувати  систему завдань і вправ  з урахуванням   віку,  рівнів розвитку дітей та вимог програми програми розвитку дитини дошкільного віку «Українське дошкілля».
·       Інтегрувати  зміст  кількох взаємопов’язаних питань із різних дидактичних ліній чи освітніх галузей.
·       Вчити дітей знаходити багатоваріативне розв'язання поставлених завдань, активне використання методології ТРВЗ, відкритих запитань.
·       Застосовувати досвід математичної діяльності для розв’язування навчально-пізнавальних і практично зорієнтованих задач.

·       Сприяти  усвідомленню  дітьми   дошкільного  віку практичної значущості навчання.